Інформаційно-консультативний жіночий центр

З метою внесення змін в процеси вирішення соціальних проблем на державному рівні застосовуються різні схеми. В даному дослідженні ми застосовуємо, так звану, схему МІНІЗІП  - можливість, інтерес, норма, інформування, здатність, ідеологія, процес .

Названі категорії дозволяють розглянути всі можливі причини проблемної поведінки, що заважають вирішити проблему, а також допомагають формулювати та перевіряти гіпотези щодо причин поведінки.

Можливість – це умови, обставини для належного виконання норми, зазвичай, зовнішнього характеру.
Інтерес – це особистий інтерес адресата норми, мотивація. Відсутність інтересу, закладеного в нормі, може призвести до корупційних ризиків та чи до формального її виконання.
Норма - положення закону, постанови, інструкції, будь-якого нормативно-правового акту.
Інформування – це поінформованість про існування норми всіх можливих діючих осіб, залучених у її виконання.
Здатність – це знання, вміння, навички, фаховий рівень, доступ до ресурсів виконавців нормативно-правового акту.
Ідеологія – це світоглядні чинники, припущення, інерція, звичаї, традиції.
Процес – це критерії оцінювання, процедурні положення, санкції.

МІНІЗІП – це мнемонічна формула, яка дає можливість краще запам’ятати складові проблемної поведінки. Вони не мають внутрішньої ієрархії, проте можна групувати їх для складання логічного списку.
Пропонуються такі групи

Норма
Процес

Можливість
Здатність

Ідеологія
Інтерес

Інформування

Нижче наведений приклад аналізу механізму протидії ґендерному насильству (2009 рік) з використанням МІНІЗІП на підставі опитування експертів.

Норма – відсутність єдиного узгодженого формулювання терміну «ґендерне насильство» як серед експертів, так і в законодавстві.
Процес – відсутність системного підходу у державній ґендерній політиці в цілому і щодо протидії насильству зокрема; слабкий механізм реалізації ґендерної рівності; відсутність серйозних вимог і відповідальності за невиконання рішень в галузі ґендерної політики;  брак консолідації влади і громадськості.

Можливості – брак програм і закладів для постраждалих від насильства в сім’ї; відсутність програм і закладів для осіб, які чинять насильство; брак програм ненасильницького виховання.
Здатність – брак фахівців – професійних ентузіастів – які могли би реалізовувати політику щодо протидії ґендерному насильству.

Ідеологія – нерозуміння в суспільстві самої суті ґендерної дискримінації; низький рівень ґендерної чутливості в суспільстві; сексизм у повсякденному житті і, зокрема в змі та рекламі.
Інтерес – формальне ставлення влади до вирішення проблеми; брак особистої зацікавленості фахівців у результатах діяльності.

Інформування – відсутність достатньої інформації і обізнаності з проблеми ґендерного насильства серед державних службовців і в суспільстві в цілому.