Рекомендації на підставі досвіду тренінгів і зустрічей в першому кварталі 2000 року

06.05.2002

ПРАВИЛА

  • Згідно повідомленню однієї з тренерок, в студентській аудиторії, де вона проводила заняття з використанням підходів уповноваженої освіти, виявилося, що 70% не знали, що означає слово “персоніфікація”, а 40% - “конфіденційність”. Тому при прийнятті правил необхідно спитати, чи знайомі присутні з цим словом. Якщо ні, варто поговорити спочатку просто по значення слів. Для цього можна скористатися словниками – тлумачного, іноземних слів тощо.
  • Говорячи про правило добровільності, не варто забувати його і під час проведення інших вправ. Зокрема, інколи, при послідовному опитуванні, структурованому мозковому штурмі чи інших техніках в групі виникає питання: Ви говорите про добровільність, але примушуєте мене говорити після той людини, що викликалася починати відповіді на запитання.” Щоби уникнути цього, треба при поясненні вправи сказати, що ви просите сказати кожну і кожного, а після першої добровільної людини спитати, в якій бік будемо рухатися з відповідями. Якщо сусіди чи сусідки поруч (вліво чи вправо) не готові, ви питаєте наступних і т.д. Слід лише не забути, кого ми не почули в першому колі.
  • Проводячи вправу “Правила”, слід пам’ятати, що спочатку треба спитати, чи приймає група правило, отримати схвальну відповідь і ЛИШЕ ПІСЛЯ ЦЬОГО ЗАПИСУВАТИ ЦЕ ПРАВИЛО.
  • Не варто самій чи самому тренерам оцінювати необхідність того чи іншого правила. Краще, якщо на задане запитання про потребу і доцільність правила відповідатиме сама група. Для цього її має підвести тренер.
  • Правила ґендерної чуйності пропонується приймати лише на тренінгу тренерів чи в групах, які мають досить високу обізнаність щодо концепції ґендера.
  • Важливо пам’ятати про вживання кольорів для запису, зокрема, при запису правил. Фломастер має бути ЧЕРВОНИМ.
  • Якщо по закінченні запису запропонованих вами правил група хоче додати ще й свої, то тренерам варто пам’ятати про те, що може бути запропонованим правило, яке суперечить вже прийнятим. Тому перед тим, як його записувати, слід порадитися з групою – чи не суперечить воно попереднім (наприклад, правило активної участі); чи можна буде перевірити його виконання (наприклад, правило щирості) тощо. Тому записуйте правило лише тоді, коли переконаєтеся, що воно прийнятне, аби не викреслювати його пізніше.
  • Бажано більше уваги приділяти жесту піднятих рук як попередження про порушення правил. Це не є наш випадковий прийом, а глибоко продуманий жест. Відкриті долоні показують наші чесні добрі наміри (з одного боку) і не впливають силою на тих, на кого розраховані (з іншого боку). Тому варто казати, чому саме мі пропонуємо це. Можна обговорити інші пропозиції. Наприклад, чи такими вже ненасильницькими для всіх будуть зобов’язання співати при порушенні правил чи стрибати навколо себе на одній ніжці.

ОЧІКУВАННЯ

  • Якщо ми проводимо вправи в групі з іншими тренерами, то слід пам’ятати, що майже всі наші вправи потребують участі інших тренерок – не в тому, щоби втручатися в хід пояснення або аналізу вправ, але для технічної допомоги. Дуже яскраво це проявляється у вправі “Очікування”. Зокрема, дуже важливо переформульовувати те, що сказано учасниками та учасницями для того, щоби ваші колега чи колежанка змогли це записати.
  • Необхідно пам’ятати, що кожен учасник і кожна учасниця мають починати своє очікування зі слів “Я очікую…”, таким чином формуючи повну фразу, бо вона несе в собі ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ тих, хто її промовляють.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Соціальні очікування реакцій не повинні переважати в ставленні до людини, а також заважати, зокрема, під час роботи на тренінгу.
  • При проведенні тренінгів, особливо спочатку, абсолютно природнім є хвилювання. Це варто усвідомлювати і не боротися з ним, а ДОЛАТИ, ПРАЦЮВАТИ, АБО ВОНО ЗНИКЛО, але аж ніяк не ховати його всередину.
  • Пам’ятаймо, що час – справа спільна для ВСІХ ТРЕНЕРІВ, а не лише для тих, хто зараз проводять вправу.
  • У зв’язку з тим, що тренерам постійно приходиться зустрічатися з ситуативністю в своїй роботі, аналітичні навички мають бути високими і відповідати цим ситуаціям.
  • Пояснюючи вправу, бажано (а в складних вправах – обов’язково) повторити завдання вдруге (а інколи і втретє), запитавши в групи, чи всім зрозуміло завдання. При повторі треба намагатися використовувати менше слів, з чіткою артикуляцією і невеличкими паузами між частинами завдання.
  • Готуючись до виконання завдання бажано заготувати заздалегідь якомога більше запитань, які можна задати групі, підбираючи різні варіанти відповідей та подальші запитання після тих чи інших відповідей.
  • Проводячи вправу разом  в іншими тренерами, варто готуватися заздалегідь до вправ, зокрема, готуючи папір для запису. Тобто варто подивитися, чи не закінчилися великі аркуші на дошці, чи не слід перевісти аркуші, що залишилися з попередньої вправи тощо. Якщо ви працюєте самі, то необхідно наперед продумати такі технічні деталі, аби не залишатися надовго спиною до аудиторії, готуючись до вправи.
  • Коли ви плануєте роботу в малих групах, спочатку слід об’єднати присутніх в ці групи, попросити всіх розсістися, але не робити маленьких кіл – і лише тоді пояснити завдання. Після цього можна “закрити” коло і почати працювати. Якщо ми спочатку розкажемо завдання, а потім об’єднаємо  учасниць і учасників в групи, то дехто може забути це завдання, а це може знизити ефективність роботи в групах.
  • При проведенні вправи, коли ми опитуємо групу по колу, не треба пропускати себе в цьому колі, залишаючи себе на закінчення вправи.
  • Роздатковий матеріал краще роздавати не весь відразу перед початком занять, а після або перед (залежно від вправи) конкретної вправи.
  • Не забуваймо дякувати після кожної отриманої відповіді, незалежно від того, очікувана вона чи ні, подобається нам чи не дуже.
  • Ми не примушуємо і не зобов’язуємо нотувати на тренінгу, якщо це не тренінг тренерів чи курс підготовки в системі вищої освіти. Навіть в цьому випадку ми це лише заохочуємо, а якщо дехто цього не робить, варто звернути увагу і з’ясувати – чому, бо від роботи під час навчання залежатиме тренінговий процес в майбутньому.
  • Пам’ятаймо, що ми намагаємося уникати змагань В УСЬОМУ І В УСІХ ВПРАВАХ, де тільки можливо, а інколи (на перший погляд!) і неможливо.
  • Треба пам’ятати, що в кожній вправі слід ставити “КРАПКУ”, тобто підводячи підсумки акцентувати на цьому, або повторюючи те, що сказали інші і що може служити підсумком, або переформульовуючи те, що було близьким за змістом до підсумку із вправи.
  • Пам’ятаймо, що одним з наших неписаних правил є УНИКАННЯ ДИСКУСІЇ.
  • Можна спробувати скласти перелік слів, які є агресивні або насильницькі, за вашою думкою, і спробувати знайти для кожного з цих слів тотожні за змістом слова, але з ненасильницького дискурсу.